- обхідник
- -а, ч.Працівник, що здійснює обхід з метою огляду, перевірки. Монтер-обхідник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обхідник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
обхідник — [оубх’і/дниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
обхідний — а/, е/. 1) Яким обходять, об їжджають що небудь; кружний. Обхідний шлях. 2) спец. Те саме, що обвідний. 3) військ. Стос. до обходу, оточення ворога. 4) Пов язаний з обходом, відвідуванням певних людей або місць. •• Обхідни/й листо/к документ, на… … Український тлумачний словник